Юридичні аспекти захисту даних при використанні блокчейн-технологій

Блокчейн-технології зародилися в 2008 році з появою біткойну і відтоді зазнали значного розвитку. Сьогодні вони використовуються для автоматизації та підвищення ефективності бізнес-процесів шляхом створення децентралізованих додатків та смарт-контрактів. Наприклад, банки активно використовують ці технології для проведення транзакцій та підвищення прозорості операцій: JPMorgan Chase впровадив свою платформу Quorum для безпечного обміну даними між банками, а IBM та Maersk використовують їх для відстеження товарів у ланцюжку поставок.

Однак з цими перевагами виникають і юридичні виклики, особливо в галузі захисту даних. Міжнародна юридична компанія Antwort Law пропонує розглянути ключові юридичні аспекти захисту даних при використанні блокчейн-технології, а також надає рекомендації щодо їх ефективного управління.

Блокчейн технології ґрунтуються на двох основних принципах захисту даних:

1. Децентралізація, саме відсутність єдиного контролюючого органу, що ускладнює завдання забезпечення конфіденційності даних, оскільки інформація розподіляється між безліччю учасників. Необхідно враховувати, як дані обробляються і хто відповідає за їх захист.
2. Незмінність даних, записаних у блокчейн, а також неможливість їх видалення, що створює юридичні складнощі в контексті права на забуття, передбаченого в головному європейському нормативному акті регулювання даних - Загальному регламенті захисту даних (GDPR). Необхідно шукати компромісні рішення, які дозволять дотримуватись вимог законодавства без порушення основних принципів блокчейну.

При використанні блокчейн технологій важливо суворо дотримуватися нормативних актів у цій галузі, оскільки багато країн запроваджують суворі регуляції щодо криптовалют, що вимагає від компаній ретельного дотримання цих норм, щоб уникнути штрафів та санкцій. Наприклад, у США криптовалюти регулюються Комісією з цінних паперів та бірж (SEC), який ініціював два відомі у сфері блокчейн технології кейсу з порушень компаній:

1) SEC проти Ripple: SEC стверджувала, що Ripple продала незареєстровані цінні папери як токенів XRP. Цей кейс наголосив на важливості дотримання законодавства про цінні папери при випуску токенів;

2) Telegram та TON: SEC звинуватила Telegram у незаконному продажу токенів для фінансування своєї блокчейн-платформи TON. Суд ухвалив, що токени Telegram були цінними паперами, і проект було припинено.

Рекомендації Antwort Law

1. Комплаєнс з міжнародними стандартами: використання блокчейн-технологій потребує суворого дотримання міжнародних стандартів захисту даних, таких як GDPR у Європі або CCPA у Каліфорнії, тому компанії повинні впроваджувати механізми, які дозволяють контролювати обробку даних та забезпечувати права користувачів, включаючи доступ до даних та їх видалення;
2. Анонімізація та псевдонімізація даних є інструментами для забезпечення конфіденційності у блокчейні, але ці методи також мають відповідати законодавчим вимогам. Наприклад, GDPR вимагає, щоб анонімізація даних була незворотною, а псевдонімізація – контрольованою та відповідальність за правильне використання цих методів повністю лежить на компаніях, які використовують блокчейн;
3. Управління доступом та безпекою: необхідна розробка та впровадження політики безпеки, яка регламентує, хто і за яких умов може отримувати доступ до даних. Також компанії мають бути готові до аудиту та доказу відповідності встановленим нормам;
4. Правове регулювання смарт-контрактів (контрактів, що самовиконуються), в яких умови угоди написані в коді. Вони пропонують значні переваги, але й створюють юридичні ризики. Наприклад, смарт-контракти мають бути складені таким чином, щоб відповідати чинному законодавству та не порушувати права учасників, тому необхідно приділяти особливу увагу юридичній перевірці та тестуванню смарт-контрактів перед їх впровадженням.

Таким чином, Antwort Law рекомендує організаціям, які використовують блокчейн, ретельно аналізувати законодавчі вимоги, впроваджувати надійні механізми захисту даних та консультуватися з експертами у галузі права. Це дозволить не лише дотримуватись законів, а й захищати інтереси користувачів, забезпечуючи при цьому стабільний розвиток інноваційних технологій.

Лідія Іванова

Міжнародний юрист
Antwort Law